“Humanities and social sciences, as earlier, is the cornerstone for building a conception of the world, understanding and analyzing social changes” – 5in10 with Tetiana Kalenychenko and Denys Brylov

Tetiana Kalenychenko is the executive director of the European Center for Strategic Analytics. She holds a PhD in Sociology of Religion and her dissertation work was titled “The Religious Component in Socio-Political Conflict in Ukraine, 2013–2017”. Her research includes the topics of religion and conflict and religion and peace. Tetiana Kalenychenko, located in Bucha, is a 2022/2023 non-resident Prisma Ukraïna Fellow at the Forum Transregionale Studien.

Denys Brylov is the head of the European Center for Strategic Analytics. He is a psychologist and an anthropologist of religion and holds a PhD in Religious Studies and Theology. He is also an associate professor in the Department of Theology and Religious Studies at the National Pedagogical Dragomanov University. His main academic interests are Islam, political activism in Islam and transnational Islamic movements, religious factors in conflicts, and religion and nationalism. Located in Kyiv, Denys Brylov is a 2022/2023 non-resident Prisma Ukraïna Fellow at the Forum Transregionale Studien.

Left: © Tetiana Kalenychenko, Right: © Denys Brylov
Tетяна Калениченко і Денис Брилов   Як би ви пояснили ваше дослідження людині, котра не є експертом у вашій темі?

Ідентичність у всіх на слуху в публічному просторі зараз через те, що це, перш за все, відповідь на одвічне питання «хто я?». Як ми себе визначаємо? Що є для нас опорами? Які пріоритети і що назвемо першим? Безперечно, наша ідентичність змінюється разом з нами, залежно від часу та подій. Так, події з кінця 2013-го року стали каталізатором глибинного перегляду основних опор для українців та почали процес переосмислення – що значить бути українцем сьогодні? Особливо ж, хто такі українці після 24-го лютого 2022 року? Хіба «сміливі люди» це вичерпне пояснення? Саме тому ми звертаємо увагу на ідентичність в міграції – тобто та ідентичність, що є змінною, особливо за умов тих криз, які нам доводиться долати. В нашому випадку особлива увага стосується релігійних діячів – як лідерів та служителів, так і активних вірян. Вони є одними з найактивніших волонтерів, мають широке та тривале в часі соціальне служіння, тому що на це їх штовхає їхня віра. Як і інші, вони опинились в умовах загостреної потреби зрозуміти, ким вони є зараз, що змінюється, навіть якщо їхні релігійні переконання лишаються тими ж і де шукати нових опор на майбутнє. Оскільки ж релігійне середовище є і мультинаціональним, мультикультурним та надзвичайно різноманітним, а також є частиною суспільства, воно стає дзеркалом для інших суспільних змін та тенденцій, які ми можемо вловити та проаналізувати вже через призму соціальних наук.

How would you explain your research to someone whos not an expert?


Identity is a topic widely discussed in public discourse because it provides, first of all, the answer to the eternal question, “Who am I?” How do we define ourselves? What are our sources of self-support? What are our priorities and which of these come first? Certainly, our identity changes, over time and in response to events. For example, the developments since the end of 2013 became a catalyst for a deeper review of the main pillars of Ukrainian society and began the process of rethinking what it means to be Ukrainian today.   One of the main questions we, as researchers, ask is, “Who are Ukrainians after 24 February 2022?” Is “brave people” a sufficient explanation? This is why we investigate identity during migration – that is, an identity that is variable, especially under the conditions of the crises that we have to overcome. Specifically, we focus on religious figures – both leaders and ministers as well as practicing believers. These figures are among the most active volunteers and have experience in extensive and long-term social service because their faith pushes them to do so. Like others, they found themselves with the acute need to understand who they are now, what is changing even if their religious beliefs remain the same, and where they should look for new sources of self-support in the future. Since the religious environment is multinational, multicultural, and extremely diverse, as well as an integral part of society, it can function as a mirror for other social changes and trends, which we can capture and analyze through the prism of the social sciences.
Що вас зацікавило на початку вашої наукової діяльності? Чи можете пригадати події, зустрічі або виклики, котрі вплинули на вас найбільше?

Наша наукова діяльність переплітається з практичними проєктами, що значно впливає на її розвиток. Зокрема ми маємо власну громадську організацію та ініціативу, яка не лише розвиває аналітику та дослідження, а й прикладні проєкти в форматі неформальної освіти дорослих у царині розбудови миру в широкому сенсі. Викликом є наша загальна мета – розвивати та легітимізувати практики домовляння (конструктивного вирішення конфліктів, так звані відновні практики) на різних рівнях суспільства. Особливий фокус при цьому лягає на релігійних діячів, які безпосередньо є авторитетними лідерами на місцях, мають цілі спільноти та формують наративи, за якими ті живуть і розвиваються. Цей виклик і є найбільшим рушієм нашої діяльності, тому що мета не на роки, а на десятиліття. А на шляху до неї впливають наші групові зустрічі, окремі бесіди, зокрема робота з військовими капеланами та тими активістами, які перебувають там, де інші не наважуються бути.
What intrigued you when you started your academic journey? What were formative encounters or challenges?

Our scientific activity is intertwined with practical projects, which significantly affect its development. We are the co-founders of a civil society organization and initiative that develops analytics and conducts research, but also carries out applied projects in the format of informal adult education in the area of peacebuilding. Our biggest challenge is our overall goal to develop and normalize negotiation and conflict resolution practices – so-called ‘restorative practices’ – at all levels of society. We place a special focus on religious figures who constitute a source of authority on the ground, are followed by local communities, and can shape the narratives by which people live. This challenge is the biggest driver of our activity, because our goal is not to achieve this in years, but in decades. Our progress is affected by numerous group meetings and individual conversations, including consultations with military chaplains and those activists who dare to be where others aren’t.
Як повномасштабне вторгнення Росії в Україну вплинуло на ваші дослідницькі питання та наукові підходи, і чи вплинуло воно взагалі?

Повномасштабне вторгнення як мінімум спершу призупинило, а потім навпаки прискорило нашу наукову діяльність, оскільки кожне дослідження – це нагода відобразити наявний стан речей та поділитись ним з ширшим загалом, зокрема міжнародною спільнотою, щоб передати погляд дослідника зсередини. Загальний підхід таким і лишився, проте стає зрозуміло, що, з одного боку, суспільство переживатиме досвід війни ще багато років і це змінить багато конструктивних процесів, які починались, а з іншого боку це дає вікно можливостей швидких змін у часи кризи. Ми як дослідники свідомо залишаємось в Україні, намагаючись відстежувати та первинно аналізувати основні події, разом з тим перебуваючи в зоні постійного ризику в регіоні Києва та Київщини.
How, if at all, has the Russian full-scale invasion of Ukraine influenced your research questions or approaches?    

The full-scale invasion at first halted and then accelerated our scientific activities, because every study is an opportunity to reflect on the current state of affairs and share it with the wider public, and in particular with the international community, to convey our researcher’s view from within. Our general approach remained the same, but it became clear that, on the one hand, society will be going through the experiences of war for many more years and that this will catalyze further changes. On the other hand, the war provides a window of opportunity for rapid transformations in times of crisis. As researchers, we deliberately remain in Ukraine, trying to track and analyze the key events, while at the same time being in Kyiv and the Kyiv Oblast, zones of constant risk.
Якою, на вашу думку, є роль гуманітарних і соціальних наук у часи, коли суспільство проходить через потрясіння, роздробленість та виклики авторитаризму?

Гуманітарна та суспільні науки, як і раніше, є основою для розуміння та побудови світогляду, розуміння та аналізу суспільних змін і, за можливості, у наданні рекомендацій щодо їх конструктивного розвитку в майбутньому, зважаючи на соціальні тренди та тенденції розвитку соціуму. Окрім того, питання ідентичності, етики, філософії, екзистенційні основи, осягнення політичних та суспільних структур неможливо якісно осягнути без цих наук, які не мусять відриватись від реалій сьогодення, а залишатись не лише їх якісним дзеркалом та площиною для рефлексії, а й формувати подальші тренди, які можуть допомогти суспільству в подальшому. Якщо взяти до уваги тренд про єдність країни, він також може лишитись просто заявкою, замість практичного втілення та розуміння, як ця єдність має проявлятись на різних рівнях і що нам потрібно осягнути для того, щоб бажане стало реальним.

What do you consider to be the role of the humanities and social sciences in times of upheaval, fragmented publics, and authoritarian transgressions?

The humanities and social sciences are the foundations for building a conception of the world, understanding and analyzing social changes, and, if possible, providing recommendations for their constructive development in the future while taking into account societal development trends. In addition, the issues of identity, ethics, philosophy, existential foundations, and insights into political and social structures cannot be qualitatively understood without the humanities, which must not be detached from the reality of today. On the contrary, the humanities need to remain not only their mirror and plane for reflection, but also set the trends, helping to shape societies in the future. If we look at the tendency toward solidarity in the country, it can also remain just a declaration of intentions, rather than a practical implementation and an actual understanding of how this solidarity manifests itself on different levels. Importantly, we also need to comprehend what is necessary for desired outcomes to happen.
Як, на вашу думку, війна впливає на пам’ять чи ідентичність? Як це пов’язано з вашим дослідженням?  

Це напряму стосується нашого дослідження, оскільки ми намагаємось відстежувати зміни (міграцію) стовпів ідентичності. Так, війна провокує раптові зміни, перегляд цінностей та екзистенційних опор, формує уривчасті спогади та кризові переживання, які лишаються глибокий слід в житті кожного, кого вони стосуються. Саме тому війна дає простір для переосмислення, а також приносить з собою біль та тривоги, які є невтішними наслідками.
How do you think war affects memory or identity? And how does this connect to your research?  

This is directly related to our research, as we attempt to track the changes (through migration) of the pillars of identity. War provokes sudden shifts, prompts revisions of values and identities, and forms fragmentary memories and experiences of crises, which take a heavy toll on the lives of everyone they affect. That is why war both gives a space for rethinking, but also causes pain and anxiety, which are very unfortunate consequences.

Citation: “Humanities and social sciences, as earlier, is the cornerstone for building a conception of the world, understanding and analyzing social changes” – 5in10 with Tetiana Kalenychenko and , in: TRAFO – Blog for Transregional Research, 25.07.2023, https://trafo.hypotheses.org/48024



Diesen Blogbeitrag zitieren
Forum Transregionale Studien (2023, 25. Juli). “Humanities and social sciences, as earlier, is the cornerstone for building a conception of the world, understanding and analyzing social changes” – 5in10 with Tetiana Kalenychenko and Denys Brylov. TRAFO – Blog for Transregional Research. Abgerufen am 14. Juni 2024, von https://doi.org/10.58079/ut7e

Forum Transregionale Studien

The Berlin-based Forum Transregionale Studien promotes the internationalization of research in the humanities and social sciences. It provides scope for collaboration among researchers with different regional and disciplinary perspectives and appoints researchers from all over the world as Fellows. More...

Das könnte dich auch interessieren …

Schreibe einen Kommentar

Deine E-Mail-Adresse wird nicht veröffentlicht. Erforderliche Felder sind mit * markiert

Diese Website verwendet Akismet, um Spam zu reduzieren. Erfahre mehr darüber, wie deine Kommentardaten verarbeitet werden.

Suche in OpenEdition Search

Sie werden weitergeleitet zur OpenEdition Search