Від поцупленого цвяха до вкраденого танка: роль медіа-події в консолідації Української політичної нації

Микола Гоманюк, Януш Панченко

«Українець азербайджанського походження отримав звання Героя України»[1], «папа римський Франциск звинуватив бурятів та чеченців у жорстокості»[2], «мобілізовані до російської армії таджики розстріляли командира»[3], «Туреччина евакуювала українських турків-ахиска»[4] – з перших днів повномасштабної російської агресії проти України як в Росії, так і в Україні національні (етнічні) меншини почали регулярно потрапляти у новини. Дискурси окремих етнічних груп активно використовуються в інформаційному просторі, пропаганді та контрпропаганді під час війни, що може впливати як на оцінку поточних подій, так на формування сприйняття цих етнічних груп як ззовні, так і зсередини – формуючи нові стереотипи, нову пам’ять і нове відчуття приналежності. 

Однією з найбільш непересічних новин перших днів війни стала інформація про те, що роми з селища Любимівка вкрали російський танк. 26 лютого ввечері у Фейсбуку заявився відповідний емоційний пост з посиланням на скріншот з приватної переписки. Наступного дня ця інформація була оприлюднена у випуску новин телеканалу 1+1. Тоді ж було уточнено, що подія відбулася у Любимівці Каховського району Херсонської області, в якій дійсно проживає численна громада кримських рома – однієї з субетнічних груп ромів, які вирізняються своїм традиційним способом життя[5]. У той самий день на популярному телеграм-каналі «Хуйовий Херсон» було опубліковано, що  «Информация по танку, который якобы угнали цыгане[6] в Любимовке, оказалась не совсем верной. Танк не угнали, а разобрали до нерабочего состояния. И не только цыгане, а их коалиция с местными. Рядом был еще военный тягач, вот его действительно угнали». 27 лютого на ФБ-сторінці журналіста Сергія Цигіпи зʼявився також текст і відео як український фермер викрав російський БМП[7]. 28 лютого цю інформацію почали демонструвати на ТікТоку та в інших соцмережах, в якості підтвердження викрадення танка ромами. Два сюжети злилися в один. Того ж дня інформація про викрадення танка потрапила до новинного агрегатора «Мета», телеканалу 24, на  інші новинні ресурси і пішла «гуляти» по соцмережам по всьому світові. Новина стала вірусною і з’явилася навіть у Твіттері Президента Республіки Польща Анджея Дуди[8].

Згодом почалися з’являтися матеріали з продовженням історії – як роми вкрали ще один російський танк, поцупили ракету, викрали зенітку тощо[9]. На комерційних інтернет-платформах, таких як OLX чи eBay, можна було зустріти оголошення про продаж військової техніки та запчастин до неї[10]. Вкрадений танк став темою для патріотичних пісень (Рис. 1)[11], авторської графіки (Рис. 2)[12], анімації[13], мерча[14], гумористичних передач і жартів в соцмережах – навіть на ФБ-сторінці ЗСУ[15]. Вислів «Цигани вкрали танк» став інтернет-мемом. 

Рис. 2: “ROMA+tank.ru=UKRAINE”, зображення з Фейсбук-сторінки корустувачки Kar Kar. Фото надано художницею.

В результаті зображення трактора з дисками у виглядів колеса з ромського прапора, який буксирує танк, стало заставкою головного ромського інформаційно-аналітичного агентства «RomaUA». Графіка поєднала український прапор з ромським (Рис. 3)[16].

Рис. 3: Скріншот лендінгової сторінки вебсайту RomaUA.

Зараз практично не можливо верифікувати цю подію. Для цього треба проводити розслідування, здійснювати слідчі дії, шукати свідків, що, по-перше, неможливе в умовах тимчасової окупації місця події, по-друге, може наразити на небезпеку людей, які, ймовірно, були якось у цьому задіяні. Крім того, для нас важливим є не сам факт викрадення чи невикрадення, а медіа-подія (комунікаційна подія), під якою ми розуміємо подію в інформаційному просторі.

Звісно, викрадення танка активно обговорювалася серед ромів по всьому світові. Ми провели серію глибинних інтервʼю, з метою зʼясувати, який вплив здійснила ця медіа-подія на ромів України та інших пост-радянських країн. В опитуванні взяли участь на разі 17 ромів, які представляють декілька субетнічних груп: серви, крими, руска рома, кишинівці та влахи. Більшість опитаних – громадяни України, два респонденти з Казахстану і 1 з РФ. Перша частина дослідження проходила с травня по вересень 2022 року за підтримки програми Documenting Ukraine, що була ініційована Institute for Human Sciences у Відні.

Безперечно, викрадення танку стало найбільш помітною подією війни Росії в Україні, в якій були задіяні роми. Подія викликала яскраву емоційну реакцію не тільки серед ромів України, а й у закордонних ромів:

  • Да, конечно, сразу это было восхищение (ж, 55, Україна);
  • Да. Лучше б они Путина украли, правда. Я этим горжусь (ж, 24, Україна);
  • Це було очень удівітєльно, когда я почув за це. Я говорю: Це ж невозможно! Як можна танк вкрасти? Тєм болєє у російськіх солдат с-под носа. Ну, нєвозможно було. Ну, відіте удалось. Люди молодці (ч, 62, Україна);
  • Знаешь, я всегда хотел, я всегда вот думал: «Вот бы, думаю, цыгане наши пускай у российских военных заберут какую-нибудь технику». Вот так и случилось. Я прям очень обрадовался за наших (ч, 33, Казахстан);
  • Это, конечно, было с одной стороны и забавно.  Но это как-то, не знаю, какая-то гордость была за них все равно (ж, 26, РФ);
  • Они просто молодцы, я был просто рад это услышать. Я уважаю их очень за этот смелый всё-таки поступок (ч, 34, Казахстан).

Більшість респондентів вірить у реальність цього факту. Подія, яка на початку була абсолютно «сухою», згодом «обросла» подробицями, навіть діалогами учасників:

  • Вони угнали оцей танк… і притянули його на металоприйомку. Хотіли здати. А ці парни, типа: «Ребята, ви шо!?» (ч, 38, Україна);
  • Говорят, что это всё реально. Реально это всё. Они как бы хитростью подошли до этих солдат, предложили им выпить, напоили их и те пьяные уснули, и они украли у них танк. (ч, 62, Україна);
  • Именно це в Любимовке. Там любимовские цыгане. Я так тоже слышал, что это произошло с любимовскими цыганами. (ч, 62, Україна)
  • Я видел факты, видео в Instagram, где у цыган танк, по-моему, во дворе стоял или там за двором. Они, по-моему, трактором его перетащили к себе домой, вот насколько я помню. (ч, 33, Казахстан).

На телеканалі Перший Західний навіть було записано інтерв’ю з ромом-крима Борисом Оґлу, який засвідчив, що до викрадення танку причетні його родичі з Херсонської області: «Один з ромів, він старший чоловік, він знав як його заправляти, як завести… вони його заправили, завезли додому і протягом двох днів розібрали на чорний метал. Там було близько 45-и тон»[17].

На думку респондентів, правдоподібність цієї історії повʼязана як з автостереотипами та  культурними особливостями ромів (згідно академічних джерел – це схильність до авантюризму і ризику, почуття гумору, відсилання до кочового способу життя, анонімність героїв, зменшений етичний поріг по відношенню до не-ромів)[18], так і з особливостями економічної діяльності частини ромів (збирання металобрухту – популярний вид заробітку)[19]:

  • В то время, я прям поверил на 100%. Вот как оно есть, будто я это сам видел. У меня не было мысли о том, что это всё враньё. Потому что, зная наш народ, то почему бы и не поверить в это. Ну, это не в плохом, это в хорошем смысле этого слова «зная наш народ». (ч, 22, Україна)
  • Я чув, що вони танк вродє би розібрали, а БТР украли. Ну, це, як в юморній формі якийсь воспрінімаєтся. Смішно, це прикол. Ну, реально, типа шо це було воно. Ну, як, ну, вони ж не у циган украли, у ґаджєн [не-ромів] ж украли у руських. З одной сторони, могли би цими танками нас їбашить (ч, 31, Україна);
  • (Питання інтерв’юера:) А ви чули, що в Любимівці цигани у руських украли танк? Чула. Ото зразу. Як ото взяли і сказали.  Ну, як от Ви думаєте, це правда чи ні? Рома, Господи, шо хочеш зроблять (ж, 75, Україна).
  • Це не отвага, наверное, це больше цей, тупизм, глупость. Полізти в цей танк, біда його знає хто там сидить, візьме й розстріляє (ч, 31, Україна);
  • И я говорю, это всё было прям сразу очень, очень. Хотя ж это и потом наш сказал, этот, как его… который ведёт каждый вечер [мається на увазі голова Миколаївської ОДА і блогер Віталій Кім]? Он сказал: «Ничего уже не воруйте, не крадите, не кидайте в подвалы, потому что это уже будет даже наказуемо». Потому что оно может взорваться, ещё там что-то может сделаться. А на метал никто его принимать не будет (ж, 24, Україна). 

Власне, ця оцінка цієї події і може використовуватися для визначення автостереотипів, культурних особливостей та цінностей ромів. Як вони себе бачать через призму викрадення танку.

Ще крадіжка також пояснювалася тим, що російській військові відзначалися, особливо на початку війни, своєю недбалістю і безпорадністю, чим самі спровокували її, що чудово вписується в загальну тональність подачу новин про війну перших тижнів її перебігу:

  • Когда ты услышал про кражу танка, какие это вообще у тебя эмоции вызвало? Ну, то, что русские – клоуны. У них можно и танк своровать. То, что нету никакого профессионализма. Даже армия у них слабая. Что у них, как у ребенка конфету отняли… И это как бы, очень прям патриотично. По-цыгански (ч, 33, Казахстан);
  • Как Вы считаете, это реальная история, что украли этот танк? Есть такая притча: «Если под лавочкой сокирка лежить, то почему ее не зацепить?».

В свою чергу, у російських медіях українців звинувачували в тому, що викрадений танк – це фейк. І для поширення цього навіть залучалися російські роми. Але навіть це не похитнуло впевненість у реальності знаменитого викрадення:

  • Знаєш, чого так? З одной сторони, тут есть і плюси. Вони можуть так себе оправдовувати. Ну, скажем, вони ж уверены, шо вони заберуть от це все. І типа шоб тоді до циган не було претензій, вони хочуть циган оправдать, вони будуть так казати циганам потом (ч, 31, Україна).
  • А по поводу информации, ну, кто-то это как юмор выставлял, кто-то это выставлял так и называл это фэйком, что все-таки, люди боятся, люди не хотят, чтобы цыгане где-то во всем этом фигурировали (ч, 34, Казахстан).

Також була здійснена спроба розкрутити новину, що подібна подія сталася у Румунії – де румунські роми вкрали американський танк під час навчань НАТО[20]. Однак ця інформація не викликала органічного інтересу з боку споживачів.

Траплялися і альтернативні інтерпретації чи сумніви у об’єктивності:

  • Наоборот, пусть знают и украинцы, и россияне, шо цыган – он не хочет вреда, но дает понятие, что мы против войны, мы умеем… если вы считаетесь с народом, значит понимаете, что мы цыгане тоже как бы… у нас есть свое оружие цыганское (ч, 60, Україна).
  • Ну, об объективности сложно говорить. Я видел видео, где этот парень еще раз себя записал и сказал то, что «вот это я сделал» и у него там танк за спиной. Забыл, как он сказал. А, ему говорили многие то, что «тебя там не было, что ты ничего не сделал, ничего не украл» и он решил вот показать, что действительно, вот – я, а вот он – танк. (ч, 34, Казахстан).

Оцінюючи наслідки події респонденти зазначали як позитивні моменти, так я негативні. Серед позитивних те, що, внаслідок поширення інформації про цю крадіжку, відбулися зміни в іміджі ромів, і те, що це, хоч невеликий, але щирий внесок ромів України в захист України:

  • Не знаю, насколько это правда, насколько нет, но некоторые люди, с которыми я общаюсь, они говорят «та это всё брехня, это просто цыгане себя рекламируют», еще что-то. «Да, нет. Они такие. Люди такие, что могут, все, что угодно». Там украли, сдали на метал и всё, разбогатели. Кто говорит там, да, что «та они украли и сдали на метал, разделили деньги и всё». А я думаю: «Боже, как это приятно». Цыгане пускай хоть не воюют, да, но они хоть что-то сделали, вошли в историю, да. Это вошло в историю, что цыгане украли танк. (ж, 24, Україна).
  • Тут очень позитивный момент. Ну, как можно у врага, у врага, с-под носа целый танк увести? Це ж не каждый зможе. Це очень позитив, очень. Вони просто лишили бійців оцих, солдатів Российской Федерации одной единицы боевой. Лишили боевой одной единицы. (ч, 62, Україна)

Викрадений танк став ромською новиною, яка вийшла далеко за кордони України. Особливої популярності ця новина набула популярності в Польщі, в Словаччині, Румунії, Молдові. Такий розголос справляв враження, що це новина глобального характеру:

  • Про це весь мир уже знає (ч, 31, Україна);
  • В Каховке всі про це гуділи. Всі. Про це даже Президент Франції якось вспоминав в якомусь інтерв’ю (ж, 28, Україна).
  • Ну ти бачив, що це повсюди розповсюдилось і по телебаченню <…>. Навіть президент Поліщі, це Анджей Дуда зробив публікацію у себе на сторінці про ромів (ч, 37, Україна).

В різних країнах цей сюжет обговорювався, по його мотивах з’явилося чимало дописів у соцмережах. Так, наприклад, з’явилася популярна «фотожаба» про «реконструкцію» пам’ятника, присвяченого Великій Вітчизняній війні у Естонії, який у коментах називається «пам’ятником циганської тракторної дивізії» (Рис.4)[21].

Рис. 4: Скріншот поста у Твітері користувача StarshinaZapasa.

Інтернет-мем «Цигани вкрали танк» також актуалізував увагу до історії ромів. Наприклад, деякі роми відкрили для себе легендарну історію (вона скоріш за все є художнім вимислом) про розвідника «Яшку-цигана», який самотужки захопив німецький танк під час Другої світової війни[22].

Паралелі з Другою світовою виникали і під час інтерв’ю. Ось фрагмент інтерв’ю, який може говорити і про це, і про те, що російська армія могла сприйматися як армія фашистської Німеччини:

  • Чи чули ви про те, що коли тільки почалася війна, казали, що роми вкрали танк, російський?  Чула-чула, ніби ось роми вкрали німецький танк, молодці-молодці. Не німецький, а російський. А, російський! Кажу тобі у мене в голові, що хочеш змішалось (Ж, 63, Україна).

Отже, танк став точкою, спочатку може й випадково, а потім цілеспрямовано, з якої почав формуватися новий як зовнішній, так і внутрішній ромський дискурс, в якому роми інтегруються в українську політичну націю, а сам український народ консолідується на громадянській, а не етнічній платформі:

  • Цигани – це такий народ, вони самі по собі живуть. Ну, це більше всього, шо це прикол в цьому, в національності. Вони ж даже пишуть, «в нас даже цигани вас їбашать типа». Шо цигани, вони всєгда десь в стороні, а тут вони вилізли, начали красти танки (ч, 31, Україна);
  • Якась гордость є, там типа, десь там з ґаджями там: «О, там наші танк спиздили». «О, молодці» – ґаджє, типа. Якась есть так гордость, если честно. Шо типа, ну, цигани, це наоборот хорошо, це мені кажется, це в том плані, шоб другі не казали, шо типа: «От, цигани сиділи, нічого не робили». Оно, нахуй, цигани танк нахуй спиздили (ч, 31, Україна);
  • И что интересно, это, наверное, впервые я вижу, что бы вот так вот целая нация [украинцы] восхищались цыганами. Чтобы говорили, что наши цыгане красавцы просто. Просто красавчики. «Мы ими очень гордимся, и мы все сейчас едины. Мы все объединились. Мы все – одна нация». Я удивлен. Меня вообще удивляет вот такое единство и такое отношение к цыганам в целом. (ч, 34, Казахстан).

Інтеграція ромів в українську політичну націю навіть на медійному рівні до початку війни виглядала взагалі фантастичною. Роми були однією з етнічних груп по відношенню до якої в Україні довгий час фіксувався найвищий рівень ксенофобії. За даними Київського міжнародного інституту соціології напередодні війни (листопад 2021 р.) індекс соціальної дистанції за шкалою Еморі Богардуса[23] по відношенню до ромів складав 5,34 балів. У вересні 2022 цей показник по ромам знизився до 5,08 (–0,25), і роми піднялися на дві сходинки у рейтингу за шкалою Богардуса, випередивши росіян-мешканців Росії (6,39) та білорусів-жителів Білорусі (5,34)[24]. Це означає, що значна більшість громадян України хоча і продовжує зберігати суттєву соціально-культурну відстань по відношенню до ромів (не хоче бачити їх колегами по роботі, чи в якості сусідів, чи близьких друзів та родичів), переважна кількість українців вже подолала політичний бар’єр до них – тобто не ставить питання щодо спільного проживання з ромами у одній країні. 

Викрадення танку ромами могло стати важливою подією, яка дала поштовх до сприйняття ромів у позитивному сенсі. І це було відразу відчуто у ромській громаді:

  • Чув ти ще якісь такі ситуації коли дискримінували ромів в часи війни? В умовах війни? Зараз не чути. Один момент дуже вплинуло те, що роми вкрали танк. Ось це дало якийсь неромам усім, іншим людям те, що роми теж роблять якісь вчинки такі, і після того нероми навпаки усі «молодцы цыгане, вы тоже за нас» – ось так і це дуже вплинуло у нашу сторону, в плюс (Ч, 37 Україна).

Медія-подія з викраденням танку стала помітним явищем як в житті ромської громади України, так і для всього українського народу. Історії про участь у війні представників різних етнічних груп не рідко трапляються в інформаційному полі України. Наприклад, акцентується увага на корейське походження Віталія Кіма, публікуються матеріали про військовослужбовців-представників національних меншин у ЗСУ: азербайджанців, кримських татар, турків-ахиска  та ін., які беруть участь в російсько-українській війні з 2014 року. Інші етнічні групи, такі як грузини, білоруси, чеченці та ін. також присутні в інформаційному полі, але частіше як добровольці в українській армії, які у такий спосіб б’ються не тільки за Україну, а за майбутнє своїх країн. Проте саме роми стали етнічною групою яка продемонструвала і демонструє консолідацію української політичної нації після повномасштабного вторгнення РФ на широкому медійному рівні. Викрадення танку стало тут відправною точкою. Згодом, роми появляються у інформаційному просторі України і як захисники України – військовослужбовці та поліцейські вже з конкретними іменами та вчинками. Вкрадений танк є своєрідним сучасним рімейком популярної історії про поцуплений циганом у римських легіонерів цвяхом, яким вони мали прибити голову Христа[25]:

  • Цыгане и воровство – это всегда… это всегда была новость. Вот, если б сказали «армяне украли» или там еще кто-то украл, это было б не интересно. А вот «цыгане украли»… Ты знаешь, это как гвоздь серебряный, который [цыгане] украли у Иисуса Христа. Вот цыгане и кража – всё. Это всегда было интересно для людей. Если б сказали за какую-то нацию, что они украли, эта б новость пожила бы, ну, два-три дня. Но, если цыгане украли, то это будет… и война пройдет, но за это будут говорить (Ч, 34, Україна).

Важко не погодитися, що ця історія дійсно буде жити довго.


[1]Украинец азербайджанского происхождения получил звание Героя Украины”, Baku Press Klub, 17 травня 2022.

[2]Russian ambassador protests Pope Francis’ allegation”, TASS Russian New Agency, 29 November 2022.

[3] Timur Mura, “Расстрел на полигоне в Солоти – к чему привела насильная мобилизация таджиков”, Viral News, 24 листопада 2022, https://www.caviral.com/rasstrel-na-poligone-v-soloti-k-chemu-privela-nasilnaya-mobilizacziya-tadzhikov/.

[4]Türkiye evacuates 88 more Ahıska Turks from Ukraine’s Kherson”, Daily Sabah, 20 November 2022.

[5] Януш Панченко,   Основные статистические показатели цыган Херсонской области 2016–2017 гг. (опыт социологического исследования) (Днепр: Середняк, 2017); і Vadim Toropov, Crimean Roma: Language and Folklore, (Ivanovo: Unona‖ Publishing House, 2009).

[6] З приводу використаної термінології: тут і далі ми використовуємо термін «Циган/Цигани» або російсько. «Цыган/Цыгане» як воно використовувалися у першоджерелах (глибинні інтерв’ю та соціальні мережі). Більшість ромів у східній та південній України  не вважають етнонім «Циган/Цигани» некоректним чи образливим, і використовують його серед інших ендоетнонімів. Див.: Наталія Зіневич, «Етнонім роми, цигани у сучасному українському науковому дискурсі. Das amen godi pala Lev Čerenkov. Romani historija, čhib taj kultura”, eds. K. Kozhanov, M. Oslon, and D. W. Halwachs (Graz: GLM, 2017), 484–500.

[7] Sergiy Tsyhipa, (Facebook page), Facebook video, 0:07, 27 лютого 2022.

[8] Andrzej Duda, Twitter, 27 February 2022.

[9] Цыгане украли у россиян ракету. Фейсбук сторінка Хабибуллин Facebook video, 0:12, 1 березня 2022.  

[10] Bartosz Witoszka, “Ukraińcy sprzedają przejęte rosyjskie czołgi na eBay?”, Komputer Świat, 3 March 2022.

[11] Пономарьов О., Хома М., Тополя Т., Кошовий Є., Ткач Ю., Чорний П..“УКРАЇНА ПЕРЕМОЖЕ”.

[12] Kar Kar (Фейсбук сторінка), “ROMA+tank.ru=UKRAINE”, 4 березня 2023.

[13] Карташова Тетяна. «Як цигани танк крали»: чому гумор під час війни допомагає підтримувати ЗСУІ як тематичні меми піднімають моральний дух українців

[14]Каталог товарів”, ProstoMaiky, 5 березня 2023.

[15] Богомаз Андрій. ЗСУ показали новий рейтинг найсильніших армій світу після російського вторгнення: “Можуть стати першими, якщо вкрадуть Путіна”.

[16] Інформаційно-аналітичне агентство РомаUA.

[17] Реальна історія: як роми вкрали танк. Перший Західний. YouTube video, 25 травня 2022.

[18] Див.: Марианна Смирнова-Сеславинская и  Георгий Цветков, Антропология социокультурного развития цыганского населения России (Москва: ФИРО, 2011),19–25; Олександр Войтенко і Михайло Тяглий, Роми: міфи і факти. Навчально-методичний посібник для вчителя з протидії ромофоії (Київ: Укриїнський центр вивчення Голокосту, 2018); і Зіневич, Етноніми роми.

[19] Див.: Илона Махотина и Януш Панченко, Календарная обрядность цыган-влахов и серсов во второй половине XX – начале XXI вв.: Revista de etnologie și culturologie, vol. XXVII (Chișinău: Institutul Patrimoniului Cultural al ASM, 2020), 54–64; and Smirnova-Seslavinskaya, Tsvetkov, Antropologiya sotsiokul’turnogo razvitiya tsyganskogo naseleniya Rossii.

[20] Манн Виталий. На учениях НАТО в Румынии цыгане угнали танк и сдали его в металлолом. Панорама 24 червня 2022.

[21] StarshinaZapasa, Twitter, 7 квітня 2022.

[22] Как цыган немецкий танк угнал… Чтобы помнили, YouTube video, 15 лютого 2019.

[23] Шкала Богардуса – це 7-бальна шкала вимірювання соціальної дистанції. У ньому 1 означає прийняття людини як члена своєї сім’ї, а 7 означає заборону в’їзду членам цієї групи всередині країни. Відповідно, чим вище середнє значення, тим сильніша соціальна дистанція.

[24] Paniotto Volodymyr. Inter-ethnic prejudice in Ukraine, september 2022.

[25] Надежда Деметер, Николай Бессонов, Вальдемар Кутенков, История цыган: Новый взгляд (Воронеж: ИРФ «Воронеж», 2000).


Mykola Homanyuk was born in Kakhovka, Ukraine, in 1974. He graduated from Kherson State Pedagogical Institute in 1996 and defended his PhD thesis in sociology at V. N. Karazin Kharkiv National University in 2008. Currently, he is an associate professor in the Department of Geography and Ecology at Kherson State University, where he teaches human geography. He is also a chairperson of the NGO Kherson Entity of the Sociological Association of Ukraine and runs the independent theater company Totem Theatre Lab. In 2003/04, he was a fellow of the Lane Kirkland’s Fellowship in M. Coure-Skłodowska University (Poland). In 2018, he won the ADAMI Media Prize for Cultural Diversity in Eastern Europe. In 2022, Homanyuk got the Virtual Visitorship Grant from Northwestern Buffett Institute for Global Affairs (USA). His current research is dedicated to ethnic minorities, the transformation of war memorials, modern toponymic practices, and problems of social representation in contemporary documentary theater. In the academic year 2022/23, he is a non-resident Fellow of Prisma Ukraïna.

Janush Panchenko is a Ukrainian ethnographer who specializes in Romani culture and language, particularly the culture and language of Romani groups such as the Vlaxurja and Servurja. He has authored numerous publications on Romani calendar holidays, traditional costumes, nomadic ways of life, and more. Since 2018, he has been a PhD student at Zaporizhzhya National University, where he researches the daily history of the Servurja and Vlaxurja ethnic groups in the 20th and 21st centuries. In addition to his academic work, Panchenko is actively involved in promoting Romani culture and education. He is the founder of the Romani NGO “Romano Than” and the first Romani youth center in Ukraine. He has also authored educational handbooks, cartoons, and fairy tales for the bilingual education of Roma children, and has translated The Kid’s Bible into Romani. From 2016 to 2022, he participated in the Roma Education Fund’s program.


Other recent articles in the TRAFO series War, Migration and Memory:

Olha Haidamachuk, The ‘Emergency Grab Bag’ of Memory, or the Tonalities of News Headlines About the War in Ukraine – Part One, 21 March 2023

Taisiia Ratushna, What the Telegram Channels of Ukrainian Migrants in Germany ‘Talk’ and ‘Keep Silent’ About, 09 March 2023

Denys Shatalov, Merging in Space: The Ongoing War and Previous Wars in Ukraine, 17 January 2023


Citation: Микола Гоманюк, Януш Панченко, Від поцупленого цвяха до вкраденого танка: роль медіа-події в консолідації Української політичної нації, in: TRAFO – Blog for Transregional Research, xx.03.2023, https://trafo.hypotheses.org/46050



Diesen Blogbeitrag zitieren
Forum Transregionale Studien (2023, 4. April). Від поцупленого цвяха до вкраденого танка: роль медіа-події в консолідації Української політичної нації. TRAFO – Blog for Transregional Research. Abgerufen am 20. Mai 2024, von https://doi.org/10.58079/ut6l

Forum Transregionale Studien

The Berlin-based Forum Transregionale Studien promotes the internationalization of research in the humanities and social sciences. It provides scope for collaboration among researchers with different regional and disciplinary perspectives and appoints researchers from all over the world as Fellows. More...

Das könnte dich auch interessieren …

Schreibe einen Kommentar

Deine E-Mail-Adresse wird nicht veröffentlicht. Erforderliche Felder sind mit * markiert

Diese Website verwendet Akismet, um Spam zu reduzieren. Erfahre mehr darüber, wie deine Kommentardaten verarbeitet werden.

Suche in OpenEdition Search

Sie werden weitergeleitet zur OpenEdition Search